Великим
київським князем став Ярослав Володимирович, який правив з 1019 року по
1054рік. Його прозвали за розум і вченість Мудрим. Але не тільки таке
прізвисько мав Ярослав Володимирович.
Свою успішну зовнішню
політику Ярослав Мудрий ґрунтував не тільки на застосуванні збройних сил
та зброї, а на дипломатичній діяльності. Вона, в свою чергу, міцно спиралась на
династичні родинні зв’язки та шлюби – його діти та близькі родичі вступали в
шлюб з першими особами (правителями) інших країн.
Так, наприклад, довга
трирічна війна Київської Русі з Візантією завершилася примиренням та шлюбом
сина Ярослава Володимировича Всеволода з донькою імператора
візантійського Костянтина ІХ Мономаха – Анастасією. Пізніше їхній син, онук
Ярослава, Володимир Всеволодович, успадкує від візантійського діда своє
прізвисько Мономах.
Що стосується самої
особистості Ярослава, то він мав шлюб з донькою шведського короля – Інгігерді.
Син норвезького короля на
ім’я Гарольд Сміливий одружився з донькою Ярослава Єлизаветою. Інша дочка
мудрого правителя, Анастасія Ярославна, стала дружиною угорського короля
Андріана І. Освічена та талановита донька Анна вийшла заміж за
французького короля Генріха І та після його смерті деякий час мудро
управляла країною.
Польський король Казимир І
Відновлювач також мав родинні зв’язки з Ярославом Мудрим – він був одружений на
сестрі київського князя – Марії-Доброгніві. Династичні стосунки правитель
Київської Русі мав також і з Німеччиною.
За Ярослава Володимировича
середньовічна держава Київська Русь дістала широкого міжнародного визнання.
Князя Русі, Ярослава Володимировича недаремно називали «тестем Європи».
Немає коментарів:
Дописати коментар