Правління князя Ярослава Мудрого

 Великим київським князем став Ярослав Володимирович,  який правив з 1019 року по 1054рік. Його прозвали за розум і вченість Мудрим. Але не тільки таке прізвисько мав Ярослав Володимирович.

Свою успішну зовнішню політику Ярослав Мудрий  ґрунтував не тільки на застосуванні збройних сил та зброї, а на дипломатичній діяльності. Вона, в свою чергу, міцно спиралась на династичні родинні зв’язки та шлюби – його діти та близькі родичі вступали в шлюб з першими особами (правителями) інших країн.

Так, наприклад, довга трирічна війна Київської Русі з Візантією завершилася примиренням та шлюбом сина Ярослава Володимировича  Всеволода з донькою імператора візантійського Костянтина ІХ Мономаха – Анастасією. Пізніше їхній син, онук Ярослава, Володимир Всеволодович, успадкує від візантійського діда своє прізвисько Мономах.

Що стосується самої особистості Ярослава, то він мав шлюб з донькою шведського короля – Інгігерді.

Син норвезького короля на ім’я Гарольд Сміливий одружився з донькою Ярослава Єлизаветою. Інша дочка мудрого правителя, Анастасія Ярославна, стала дружиною угорського короля Андріана І. Освічена та талановита донька  Анна вийшла заміж за французького короля  Генріха І та після його смерті деякий час мудро управляла країною.

Польський король Казимир І Відновлювач також мав родинні зв’язки з Ярославом Мудрим – він був одружений на сестрі київського князя – Марії-Доброгніві. Династичні стосунки правитель Київської Русі  мав також і з Німеччиною.

За Ярослава Володимировича середньовічна держава Київська Русь дістала широкого міжнародного визнання. Князя Русі, Ярослава Володимировича недаремно називали «тестем Європи».

Анкета про Ярослава Мудрого